Вони у календарі поруч – День державного прапора та День незалежності України. Один з найголовніших символів української держави не має вихідного, але має своє особисте свято.
День Державного Прапора України — державне свято України. Відзначається щорічно 23 серпня.
Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.
Історія Дня державного прапора
День прапора – відносно молоде свято. Указ про спеціальний день на вшанування цього символу української державності з’явився лише 2004-го року. А за п’ять років, 2009-го, було започатковано його урочисте святкування на державному рівні.
Проте це лише проект, а зараз прапор вшановують 23 серпня. Цього дня 1991 року стяг урочисто внесли до Верховної Ради та освятили. Наступного дня після тривалого виснажливого засідання депутати прийняли акт проголошення незалежності України. За півтора тижні, 18 вересня, за результатами голосування стяг офіційно став державним прапором, а 28 січня 1992 року його статус було затверджено. Той прапор, що його внесли до Верховної Ради у серпні 1991-го, досі зберігається у будівлі – під склом, як реліквія. Є він і на величезному полотні «Державотворення» роботи Олексія Кулакова, що прикрашає другий поверх будівлі.
Але говорити про український прапор лише як про державний символ було б неправильним. Адже за останні три з половиною роки він набув нового значення для кожного, хто відчуває свою національну ідентичність. Під час Революції гідності синьо-жовтий стяг був символом не тільки і не стільки української держави, скільки її народу, історичної спадковості, цінностей, прагнення свободи і справедливості, готовності до боротьби за власну честь. Символом чеснот, властивих перш за все українському народові, а не державі та її апаратові. Тому День державного прапора українці шанують, а прапорці, одяг, аксесуари та прикраси у його кольорах – не просто данина календарю, а щось дійсно важливе для того, хто це вдягнув чи тримає.
Жовтий та блакитний кольори як символи України
Відомо, що жовтий (золотавий) та блакитний кольори вперше було використано на гербі Галицько-Волинського князівства. У козацьку добу прапори мали різне забарвлення, але головним кольором став малиновий. Але вже з XVIII ст. починають домінувати синій та жовтий, переважно це синє тло з золотавим чи жовтим малюнком. За імперської доби Головна Руська рада у Львові починає використовувати герб Галицько-Волинської держави: жовтий лев на блакитному тлі. Як національні прапори використовуються стяги із жовтих та блакитних смуг. Цей період і можна вважати початком власне українського прапора – а також головної суперечки, яка навколо нього точиться. Отже, який варіант прапора правильний: жовто-блакитний, де вгорі жовта смуга, чи блакитно-жовтий, де вгорі блакитна?
Чи треба перегортати прапор?
Предмет суперечок істориків – і іронічного ставлення багатьох українців. Бажання перегорнути прапор пояснюють різними причинами: і історичними, і ледь не містичними. Мовляв, усе в країні відбувається «не так, як треба», тому, що стяг – один з головних її символів – тримають догори ногами і тим чи то знущаються, чи то ображають якісь магічні сили. Відтак перевернувши прапор і надавши йому «правильної» форми, життя у країні можна буде налагодити.
Вірити чи не вірити у магію – особиста справа кожного. А от історія говорить про те, що Руська рада користувалася обома варіантами. Який з них «правильніший» і який доцільніше використовувати, історики досі сперечаються, остаточної думки поки немає. Тому, мабуть, щоб поставити крапку принаймні на сьогодні, варто зазирнути до Конституції. Згідно статті 20, «Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.
Саме синьо-жовтий стяг 23 серпня 2017 року о 10.00 урочисто піднімуть біля будівлі Київської місцевої адміністрації, розпочавши низку заходів на вшанування прапора – і святкування Дня незалежності.
Немає коментарів:
Дописати коментар