Часто можна почути таку фразу: навіщо вчити
право, якщо воно мені не знадобитья?
Тому, на першому
уроці я намагаюся наочно показати учням, що право потрібно завжди і практично
скрізь. Я прошу їх пригадати, що вони робили
сьогодні протягом дня.
Діти пишуть список: прокинувся, застелив ліжко, почистив
зуби і т. п. Потім я питаю: де в цих діях ви стикаєтеся з нормами права?
Здавалося б, чистиш зуби, умиваєшся — ніяких норм. А закон про якість води?
Одягаєшся — форма визначена нормативним актом. Йдеш до школи — тут діють
правила дорожнього руху. Обідаєш в їдальні — ти виступаєш покупцем. Зазвичай
діти називають від 9 до 13 дій. З них тільки всього лише одна-дві, де право не працює.
Наприклад, застелити свою постіль. Ти робиш це, як тобі подобається. Але я
зауважую, що якщо це робити в армії або таборі, там вже включаються норми.
Я ставлю перед собою мету: навчити учнів бути обізнаними у будь-якій життєвій ситуації і мати можливість самостійно себе захистити.. Легко порушувати закон, коли 90% населення його не
знає. Чим більше буде людей, які знають право, тим складніше буде ці права
порушувати.
Одна з ознак правової держави —
це високий рівень правової культури у свідомості людей.
Якщо ми хочемо мати грамотного,
здатного приймати рішення громадянина, він повинен знати закони
держави, в якій живе. Про це ми говоримо протягом навчального року.
Якщо говорити про право, то хоч ким би ким ти не був —
лікарем, інженером, менеджером, з правом можна зіткнутися де завгодно. Знання
своїх прав потрібно всім. Навіть більше – це життєво
необхідно!!
Інформативно-наукова робота учениці 9-Б класу Марченко Вероніки
"Пам'ятка працюючому підлітку"
Немає коментарів:
Дописати коментар