вівторок, 29 серпня 2017 р.

Увага! Конкурс учнівських есе

Українська Гельсінська Спілка з прав людини, в рамках Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини» та за сприяння Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, оголошує Всеукраїнський конкурс учнівських есе «Права людини крізь призму сучасності».

До участі в Конкурсі запрошуються учні/учениці 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, професійно-технічних училищ і студенти/студентки коледжів.
Всі учасники Конкурсу та їх керівники отримають Дипломи. Учасники Конкурсу, які зайняли І, ІІ та ІІІ місця, отримають Дипломи переможців та цінні подарунки. Нагородження переможців відбувається публічно, за участі представників співорганізаторів Конкурсу і висвітлюється у ЗМІ. Навчальний заклад, де навчається переможець/ця  отримує можливість проведення семінару з прав людини організаторами Конкурсу за участю провідних експертів в цій галузі.
Основними критеріями оцінювання есе буде відповідність концепції прав людини та наявність власної, креативності та оригінальності. На Конкурс не приймаються роботи, які є плагіатом інших робіт.
З більш детальною інформацію про Конкурс та зразком реєстраційної анкети Ви можете ознайомитись в Положенні про Конкурс есе.
Інформації про права людини ви можете знайти за посиланнями: http://edu.helsinki.org.ua/b-bl-oteka – бібліотека програми «Розуміємо права людини»,  http://library.khpg.org – бібліотека ХПГ.

середа, 23 серпня 2017 р.

23 серпня - День прапора України

Вони у календарі поруч – День державного прапора та День незалежності України. Один з найголовніших символів української держави не має вихідного, але має своє особисте свято.

День Державного Прапора України — державне свято України. Відзначається щорічно 23 серпня.
Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.

Історія Дня державного прапора

День прапора – відносно молоде свято. Указ про спеціальний день на вшанування цього символу української державності з’явився лише 2004-го року. А за п’ять років, 2009-го, було започатковано його урочисте святкування на державному рівні. 

Попри указ 2004 року, прапор ушановували і раніше. Цей день відзначали у Києві як місцеве свято. Воно було пов’язане з подіями ще 1990 року, до набуття Україною незалежності. Радянський Союз ще існував, комуністична партія опиралася, але депутати Київради ХХІ скликання, незважаючи на всі перепони, прийняли власне рішення і підняли над будівлею Верховної Ради прапор, що за трохи більше ніж за рік стане державним. Це сталося 24 липня 1990 року. До речі, Київрада виступила з ініціативою про перенесення святкування Дня державного прапора на цю дату, оскільки вона, на думку ініціаторів, є більш історично обумовленою. 

Проте це лише проект, а зараз прапор вшановують 23 серпня. Цього дня 1991 року стяг урочисто внесли до Верховної Ради та освятили. Наступного дня після тривалого виснажливого засідання депутати прийняли акт проголошення незалежності України. За півтора тижні, 18 вересня, за результатами голосування стяг офіційно став державним прапором, а 28 січня 1992 року його статус було затверджено. Той прапор, що його внесли до Верховної Ради у серпні 1991-го, досі зберігається у будівлі – під склом, як реліквія. Є він і на величезному полотні «Державотворення» роботи Олексія Кулакова, що прикрашає другий поверх будівлі.
Але говорити про український прапор лише як про державний символ було б неправильним. Адже за останні три з половиною роки він набув нового значення для кожного, хто відчуває свою національну ідентичність. Під час Революції гідності синьо-жовтий стяг був символом не тільки і не стільки української держави, скільки її народу, історичної спадковості, цінностей, прагнення свободи і справедливості, готовності до боротьби за власну честь. Символом чеснот, властивих перш за все українському народові, а не державі та її апаратові. Тому День державного прапора українці шанують, а прапорці, одяг, аксесуари та прикраси у його кольорах – не просто данина календарю, а щось дійсно важливе для того, хто це вдягнув чи тримає.

Жовтий та блакитний кольори як символи України

Відомо, що жовтий (золотавий) та блакитний кольори вперше було використано на гербі Галицько-Волинського князівства. У козацьку добу прапори мали різне забарвлення, але головним кольором став малиновий. Але вже з XVIII ст. починають домінувати синій та жовтий, переважно це синє тло з золотавим чи жовтим малюнком. За імперської доби Головна Руська рада у Львові починає використовувати герб Галицько-Волинської держави: жовтий лев на блакитному тлі. Як національні прапори використовуються стяги із жовтих та блакитних смуг. Цей період і можна вважати початком власне українського прапора – а також головної суперечки, яка навколо нього точиться. Отже, який варіант прапора правильний: жовто-блакитний, де вгорі жовта смуга, чи блакитно-жовтий, де вгорі блакитна? 

Чи треба перегортати прапор?

Предмет суперечок істориків – і іронічного ставлення багатьох українців. Бажання перегорнути прапор пояснюють різними причинами: і історичними, і ледь не містичними. Мовляв, усе в країні відбувається «не так, як треба», тому, що стяг – один з головних її символів – тримають догори ногами і тим чи то знущаються, чи то ображають якісь магічні сили. Відтак перевернувши прапор і надавши йому «правильної» форми, життя у країні можна буде налагодити.
Вірити чи не вірити у магію – особиста справа кожного. А от історія говорить про те, що Руська рада користувалася обома варіантами. Який з них «правильніший» і який доцільніше використовувати, історики досі сперечаються, остаточної думки поки немає. Тому, мабуть, щоб поставити крапку принаймні на сьогодні, варто зазирнути до Конституції. Згідно статті 20, «Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. 
Саме синьо-жовтий стяг 23 серпня 2017 року о 10.00 урочисто піднімуть біля будівлі Київської місцевої адміністрації, розпочавши низку заходів на вшанування прапора – і святкування Дня незалежності.

середа, 9 серпня 2017 р.

Чому важливо вчити право?!

Часто можна почути таку фразу: навіщо вчити право, якщо воно мені не знадобитья?

Тому, на першому уроці я намагаюся наочно показати учням, що право потрібно завжди і практично скрізь. Я прошу їх пригадати, що вони робили сьогодні протягом дня. 
Діти пишуть список: прокинувся, застелив ліжко, почистив зуби і т. п. Потім я питаю: де в цих діях ви стикаєтеся з нормами права? Здавалося б, чистиш зуби, умиваєшся — ніяких норм. А закон про якість води? Одягаєшся — форма визначена нормативним актом. Йдеш до школи — тут діють правила дорожнього руху. Обідаєш в їдальні — ти виступаєш покупцем. Зазвичай діти називають від 9 до 13 дій. З них тільки всього лише одна-дві, де право не працює. Наприклад, застелити свою постіль. Ти робиш це, як тобі подобається. Але я зауважую, що якщо це робити в армії або таборі, там вже включаються норми.
Я ставлю перед собою мету: навчити учнів бути обізнаними у будь-якій життєвій ситуації і мати можливість самостійно себе захистити.. Легко порушувати закон, коли 90% населення його не знає. Чим більше буде людей, які знають право, тим складніше буде ці права порушувати.

Одна з ознак правової держави — це високий рівень правової культури у свідомості людей. 
Якщо ми хочемо мати грамотного, здатного приймати рішення громадянина, він повинен знати закони держави, в якій живе. Про це ми говоримо протягом навчального року.
Якщо говорити про право, то хоч ким би ким ти не був — лікарем, інженером, менеджером, з правом можна зіткнутися де завгодно. Знання своїх прав потрібно всім. Навіть більше – це життєво необхідно!!

Інформативно-наукова робота учениці 9-Б класу Марченко Вероніки
"Пам'ятка працюючому підлітку"

Реклама в нашому житті

Реклама – динамічна сфера людської діяльності, що швидко трансформується. Вже багато сторіч, будучи постійною супутницею людини, вона зміню...